Книга Сарек, страница 156 – Ульф Квенслер

Інтерв'ю з Анною Самуельссон, ІН 880216-3382, 20 вересня 2019 р., лікарня Єлліваре, провів детектив-інспектор Андерс Сухонен

— Гаразд, Анно, продовжимо з того місця, на якому ми зупинилися вчора.

Мовчання.

— Я хотів би повернутися до кількох моментів вашої історії, щоби переконатися, що я вас правильно зрозумів.

— Спочатку я вам поставлю кілька запитань.

— Авжеж…

— Ви збрехали мені.

— Ні, не брехав.

— Ви дозволили мені повірити, що Мілена мертва.

— Ні, то ви сказали мені, що вона мертва.

— Ви мені не заперечили.

— Ні, але…

— Тож ви приховали від мене правду. Що фактично те саме, що брехня.

— Ні, я…

— Я точно не пам’ятаю правил поліцейських допитів, але я збираюся перевірити. І я майже впевнена, що все, що сказав свідок під помилковим враженням, є неприйнятним.

— Анно, це…

— Це означає, що ви неймовірно некомпетентний інтерв’юер.

— По-перше, я вас допитав із метою отримання інформації. Вам не вручали повістки про підозру у вчиненні злочину.

Мовчання.

— По-друге, коли я вперше з вами розмовляв, ми не знайшли Мілену. Тому я припустив, що вона мертва, як ви мені й сказали.

— Коли ви її знайшли?

— Ми знайшли її… Дайте мені подумати, переконатися, що я все правильно зрозумів. Шістнадцятого вересня ми знайшли Мілену живою.

Мовчання.

— А коли ви сказали мені про це вчора, було дев’ятнадцяте.

— Саме так.

— То ви чекали три дні, щоб сказати мені, що одна з моїх найкращих подруг жива?

— Так.

— Вам не соромно за себе? Не соромно?

Ридання.

— Я розумію, Анно. Я розумію ваші почуття.

Ридання.

— Річ у тім… Я дуже рано зрозумів, що у вас із Міленою різні версії розвитку подій. І ми розслідуємо ймовірне вбивство. Дуже серйозний злочин. Ось чому ми вважали виправданим дозволити вам доказати свою версію до кінця.

Мовчання.

— Я знаю кількох висококваліфікованих адвокатів із кримінальних справ у Стокгольмі. Я поговорю з ними про те, як ви проводили ці інтерв’ю.

— Будь ласка.

— Ви не можете так вчиняти.

— Я погодив своє ведення розслідування зі своїм начальством у Лулео, але, звичайно, ви можете отримати юридичну консультацію, якщо хочете перевірити, чи не було допущено помилок.

— Не хвилюйтеся, отримаю.

— Варто також згадати, що для того, що ви мені розповіли, насправді не мало значення, жива Мілена чи ні.

Мовчання.

— Чи не правда, Анно? Окрім останнього моменту, коли ви повірили, що Мілена мертва. І в цьому епізоді немає жодної підозри у вчиненні злочину, тому й це не становить інтересу.

Мовчання.

— Тому ви не надали мені інформацію під помилковим враженням — це просто неправда. Проте я однаково хотів би дати вам можливість відкоригувати свої свідчення або додати щось до них. Як я вже сказав, я розумію, що з огляду на травму, яку ви пережили, спогади можуть із часом змінюватися або ставати чіткішими.

Мовчання.

— Я хочу повернутися до смерті Якоба.

— Мені більше нічого сказати. Я вам точно сказала, що сталося.

— Є один чи два незрозумілих моменти.

— Що каже Мілена?

— Ми зосереджуємося на ваших свідченнях, Анно. Мовчання.

— Гм… Гаразд, я просто хочу повторити, що Якоб сильно вплинув на Мілену.

— Продовжуйте.

— Вона ніби бачила світ його очима. Отже, що б вона вам не сказала, це версія Якоба про те, що сталося. І це брехня, від початку до кінця.

Інтерв’ю з Міленою Танкович 871121-01410, 19 вересня 2019 р., лікарня Єлліваре, провів детектив-інспектор Андерс Сухонен